У тимчасово окупованому Криму липень 2026 року минув під знаком тривалого блекауту, гострого дефіциту пального, стрімкого зростання цін на бензин і продукти та масового закриття закладів харчування. Російська сторона використовує ці труднощі як додатковий важіль впливу на місцеве населення.
Про це повідомляє джерело з посиланням на Головне управління розвідки України. Після 2014 року півострів перетворили на військову базу, і тепер там загострюються проблеми з електроенергією, пальним та водопостачанням.
Масштаб блекауту та його наслідки
За тиждень з 14 по 20 липня без світла одночасно залишалися близько 1,4 мільйона абонентів. У Джанкої, Яни Капу та Армянську перебої фіксували щонайменше вісім із десяти днів. У Севастополі — сім днів. Воду в цей період відключали в Алушті сім днів, у Сімферополі — шість, у Євпаторії — п’ять.
В окремих населених пунктах світла не було понад десять днів. У Євпаторії з 2 липня електрику вдень майже не подавали, повертаючи її вночі лише на чотири-п’ять годин.
Бензин на більшості АЗС з’являвся раз на два-три дні. Черги перевищували кілометр. Вартість літра АІ-95 сягала 269 рублів на заправках і до 300 рублів у перекупників. За даними органів статистики держави-агресора, пальне в Криму та Севастополі подорожчало порівняно із середньою ціною в Росії на 18% і 25% відповідно.
Паралельно зросли ціни на продукти. Кефір у Криму коштує на 167% дорожче, ніж у Краснодарському краї, яйця — на 149%, білий хліб — на 131%. Ще рік тому, у липні 2025-го, ситуація була зворотною: хліб, яйця, гречка та рис на півострові були дешевшими.
За перше півріччя 2026 року закрилися 398 закладів громадського харчування — на 42,1% більше, ніж торік. Продажі окремих виробників впали на 70%. Вони змушені шукати збут на маркетплейсах і в мережах за межами півострова.
Оренда нерухомості різко впала. Подобова оренда на південному узбережжі знизилася на 30–50%. Довгострокова оренда в Сімферополі подешевшала приблизно на 13%. Квартири, які раніше здавалися за кілька днів, тепер простоюють тижнями.
Туристи в Крим майже не їдуть. Багато орендарів повертаються до Росії. Причини — військові об’єкти, які зазнають ударів, а також кризи з пальним, електрикою, водою та інтернетом.
Гуманітарна допомога як інструмент тиску
Окупаційна адміністрація реагує субсидіями, пільговими позиками, відстроченням платежів і зниженням оренди державного майна на 75%. Проте джерело наголошує: справжня нормалізація можлива лише після повної деокупації.
«Пов’язані з веденням злочинної війни проти України негативні наслідки для місцевого населення в Криму насправді не хвилюють Москву. Пріоритетом в умовах кризи для російської окупаційної адміністрації на півострові залишається забезпечення російського військового угруповання матеріальними та людськими ресурсами», — зазначає розвідка.
У Джанкойському районі для отримання одноразової компенсації за відсутність світла й води понад 48 годин від чоловіків почали вимагати відмітку про перебування на військовому обліку. Така вимога поширюється і на жінок з медичною освітою, хоча в переліку документів для виплати її немає.
«Отже, так звана гуманітарна допомога використовується державою-агресором як важіль додаткового тиску на місцеве населення Криму», — зауважують у джерелі.
