Євген Літвінкович: біографія зірки «Х-Фактора» та життя в Україні

Євген Літвінкович — білоруський співак, який став одним із найяскравіших голосів українських талант-шоу початку 2010-х. Його шлях від маленького Жодина до фіналів «Україна має талант» і «Х-Фактора» вражає силою характеру та незвичним тембром. Сьогодні він залишається в Києві, підтримує Україну й продовжує творити, попри роки відносної тиші в медіа.

Народжений 4 листопада 1982 року, цей артист поєднав у собі талант вокаліста, підприємницьку жилку й глибоку емоційність. Його історія — це не лише сценічні тріумфи, а й складний вибір на користь нової батьківщини. У статті зібрано перевірені факти про дитинство, кар’єру, особисте життя та сучасне становище співака станом на 2026 рік.

Від гран-прі в Білорусі до благодійних виступів у воєнному Києві — шлях Літвінковича показує, як талант і принциповість формують долю. Він ніколи не гнався за гучними скандалами, тож його постать залишається для багатьох загадковою й водночас близькою.

Дитинство та родина в Жодині

Євген Михайлович Літвінкович з’явився на світ у білоруському місті Жодино Мінської області. Батько Михайло Євгенович працював майстром з ремонту взуття, мати Надія Михайлівна була фотографом. Сім’я жила просто, але з теплом. Після ранньої смерті батька вихованням хлопчика активно займалася старша сестра Олена.

З семи років Євген навчався в школі з музично-хореографічним ухилом. У десять років вступив до художньої школи й закінчив її з відзнакою. Паралельно займався дзюдо та самбо, досяг рівня кандидата в майстри спорту з самбо. Ці заняття розвинули в ньому дисципліну й витривалість, які пізніше знадобилися на сцені.

Після дев’ятого класу він спробував себе в художньо-реставраційному училищі, але не закінчив навчання. Замість цього відкрив власну справу: спочатку продавав окуляри та рукавички, потім організував дискотеку «Клітка», нічний клуб «Екстра», ресторан і маленьке кафе «У Жеки». Підприємницький досвід навчив його самостійності ще до музичної кар’єри.

У родині підтримували творчі пориви. Мати часто фотографувала сина, а сестра допомагала з організацією перших виступів. Ці ранні роки сформували в ньому відчуття, що талант потрібно не лише розвивати, а й захищати власною працею.

Перші кроки в музиці та білоруські перемоги

Музична дорога почалася з роботи звукорежисером у місцевому палаці культури. Там Євген познайомився з викладачкою вокалу Неллі Амбарцумян і серйозно зайнявся співом. У 2006 році він здобув гран-прі на фестивалі «Жодинская весна» й отримав кольоровий телевізор як приз.

Наступні роки принесли нові відзнаки. Він став призером національного фестивалю білоруської пісні та поезії, виграв гран-прі міжнародного конкурсу в російському Вележі. У 2009–2010 роках брав участь у телепроєкті «Музичний суд» на білоруському каналі ОНТ. У 2011-му отримав почесну грамоту від міськвиконкому Жодина за внесок у культуру.

Євген пробував сили на «Новій хвилі» кілька разів: у 2010 і 2011 роках доходив до фіналу, у 2012-му став півфіналістом. У 2012 році виступив на «Слов’янському базарі» разом із відомою білоруською співачкою. Ці досвіди дали йому впевненість і розуміння сценічної роботи.

Перед переїздом до України він уже мав репутацію сильного виконавця з широким діапазоном. Його голос поєднував ліричність і силу, що особливо цінували глядачі. Білоруський період став міцним фундаментом для подальшого злету.

Участь у шоу «Україна має талант»

У 2012 році Євген приїхав до України й пройшов кастинг «Україна має талант» у Харкові. На сцені він виконав пісню Alyosha «Sweet People», з якою співачка представляла Україну на Євробаченні. Судді були в захваті від тембру й емоційності.

У півфіналі та фіналі він вразив глядачів виконанням «Фетиш» Лоліти Мілявської та інших композицій. За результатами голосування телеглядачів посів друге місце, а за рішенням суддів — третє. Цей результат відкрив йому двері до українського шоу-бізнесу.

Участь у проєкті змінила життя. Євген залишився в Україні, відчувши підтримку публіки. Він швидко навчився працювати з великою сценою й зрозумів, що його голос резонує саме з українською аудиторією. Після фіналу почали з’являтися перші запрошення на концерти.

Шоу стало точкою відліку нової епохи. Білоруський артист перетворився на упізнаваного українського виконавця. Глядачі запам’ятали його щирість і незвичну зовнішність, яка іноді породжувала чутки, але ніколи не заважала сприймати талант.

Друге місце на «Х-Факторі» та суперфінал

Восени 2012 року Євген з’явився на кастингу третього сезону «Х-Фактора». Він виконав російську версію пісні Harel Skaat «Milim» під назвою «Слова остались мне». Судді одразу оцінили потенціал і пропустили його далі.

Протягом усіх прямих ефірів артист жодного разу не потрапив у номінацію. Він виконував найрізноманітніші композиції — від балад до рок-номерів. У суперфіналі поступився лише Аіді Ніколайчук і посів друге місце за голосами глядачів.

Після шоу він вирушив у тур містами України разом з іншими фіналістами. Концерти проходили з аншлагами. Глядачі особливо тепло сприймали його авторські інтонації та вміння передавати емоції. Цей період став піком публічної популярності.

Участь у двох великих проєктах підряд закріпила статус. Євген підписав п’ятирічний контракт із продюсерським центром СТБ. Перед ним відкрилися можливості для запису альбомів і великих гастролей.

Контракт зі СТБ, альбоми та перші гастролі

У 2013 році вийшов дебютний альбом «Знаки зодиака». До нього увійшли авторські пісні «Знаки зодиака», «Вот так-то лучше», «К тебе» та композиції з шоу. Альбом презентували під час сольних концертів у Національній музичній академії України.

Того ж року з’явився повніший диск «К тебе» і кліпи на головні треки. Режисерами відео стали Максим Літвінов та Олександр Філатович. Тур «К тебе» охопив чотирнадцять міст України й пройшов успішно. Євген отримав премію «Прорив року» від СТБ.

У 2014-му вийшов альбом «Здесь и сейчас», а наступного року — збірка «Избранное» з дев’ятнадцятьма найкращими композиціями. Він брав участь у концертах «Notre Dame de Paris» у ролі Клопена й гастролював із програмою «Любов і мир» під час подій на Донбасі.

Ці роки були насиченими. Артист активно писав пісні, знімав кліпи й виступав. Його стиль поєднував поп, рок і романс, а голос залишався головною візитівкою.

Нацвідбір на Євробачення та розрив контракту

У грудні 2013 року Євген взяв участь у національному відборі на Євробачення-2014 із піснею «Стреляная птица». Він посів восьме місце серед двадцяти учасників. Виступ отримав позитивні відгуки, але перемоги не приніс.

У 2014 році телеканал СТБ в односторонньому порядку розірвав контракт. Причиною стали зміни в країні після початку російської агресії. Артист залишився без продюсерської підтримки й мусив самостійно організовувати концерти.

Після розриву він продовжив виступати, записувати нові треки й навіть гастролювати в Білорусі. У 2016 році дав перший сольний концерт у Мінську. Проте публічна активність поступово знизилася.

Цей період став випробуванням. Багато хто вважав, що кар’єра закінчилася, але Євген не здавався. Він писав музику для себе й для близьких, зберігаючи творчий вогонь.

Життя в Україні під час війни та підтримка країни

З початком повномасштабного вторгнення Євген залишився в Києві. Він брав участь у благодійних концертах, виступав перед дітьми в костюмі пса Патрона й допомагав військовим. Його позиція була чіткою: підтримка України.

У 2023 році він випустив україномовну пісню «Пульс». Це був один із небагатьох публічних релізів за останні роки. Нових альбомів станом на середину 2026 року не з’являлося, але артист працює над матеріалом.

Через відкриту підтримку України шлях до Білорусі для нього закритий. У інтерв’ю 2026 року він прямо сказав, що для таких білорусів, як він, повернення додому неможливе. Рідні, які залишилися в Білорусі, переживають через його позицію.

Сьогодні Євген живе відносно тихо. Він рідко з’являється в соцмережах, пояснюючи це небажанням виставляти особисте життя під час війни. Водночас творчість і допомога людям залишаються пріоритетами.

Особисте життя та сучасний статус

Євген уже тривалий час перебуває в стосунках із дівчиною на ім’я Вікторія, яка родом із Херсона й займається організацією розважальних заходів. Через війну вона з родиною виїхала за кордон, і пара підтримує зв’язок на відстані.

У нього двоє котів, яких він підібрав. Раніше був улюблений кіт Марсик, чия смерть у 2023 році сильно вплинула на емоційний стан артиста. Він відкрито говорив про цю втрату в останніх публікаціях.

Зовнішність Євгена іноді породжувала чутки про зміну статі, але він завжди чітко відповідав, що народився чоловіком. Зріст близько 157 сантиметрів і витончені риси обличчя лише додавали харизми на сцені.

Станом на 2026 рік він планує повернутися до більш активної онлайн-присутності після завершення роботи над новим матеріалом. Живе в Києві, цінує вузьке коло перевірених друзів і продовжує писати пісні.

Поширені помилки щодо біографії співака

Багато хто досі вважає, що Євген переміг у «Х-Факторі» чи «Україна має талант». Насправді в обох проєктах він займав призові місця, але не перше. Інша поширена помилка — думка, що він повністю зник із музики після 2014 року. Він продовжував писати й виступати, просто без гучної медійної підтримки.

Дехто плутає дати: шоу «Україна має талант» було в 2012-му, а не в 2011-му, як іноді пишуть. Також помилково вважають, що він повернувся до Білорусі. Насправді він уже понад десять років живе в Україні й не планує змінювати цей вибір.

• Не варто стверджувати, що контракт зі СТБ розірвали через погані результати — рішення було пов’язане з політичною ситуацією.
• Не можна говорити, що він «зрадив» Білорусь. Він просто обрав підтримку України.
• Чутки про зміну статі — повна вигадка, яку він неодноразово спростовував.

Точність у деталях важлива, бо саме вона дозволяє побачити справжню історію людини, а не міфи навколо неї.

FAQ: відповіді на найчастіші питання

Де зараз живе Євген Літвінкович?
Він проживає в Києві. Після початку повномасштабної війни не виїжджав і продовжує жити в столиці.

Чи може він повернутися до Білорусі?
Ні. Через відкриту підтримку України шлях додому для нього закритий. Про це він говорив у інтерв’ю 2026 року.

Які найвідоміші пісні Євгена?
«Знаки зодиака», «К тебе», «Стреляная птица», «Пульс» та кавери, які він виконував на шоу.

Чи одружений артист?
Офіційно не одружений, але вже довго перебуває в стосунках із дівчиною з Херсона на ім’я Вікторія.

Чому він майже не веде соцмережі?
Не любить виставляти особисте життя напоказ, особливо під час війни. Планує повернутися до активності після роботи над новим матеріалом.

Чи випускає він нову музику?
У 2023 році вийшла пісня «Пульс». Над новим матеріалом працює, але публічних релізів після цього поки не було.

Чек-лист для тих, хто хоче краще пізнати творчість Євгена

• Послухайте альбом «Знаки зодиака» 2013 року.
• Подивіться виступи на «Х-Факторі» — особливо суперфінал.
• Знайдіть пісню «Пульс» 2023 року.
• Перегляньте кліпи «Знаки зодиака» та «К тебе».
• Прочитайте його інтерв’ю 2026 року про життя під час війни.

Міні-кейс із практики. Один із київських організаторів благодійних заходів розповідав, як у 2022–2023 роках Євген без зайвого розголосу приїжджав виступати для дітей у важких районах. Він одягав костюм пса Патрона, співав і спілкувався з малечею. Люди запам’ятали не гучні заяви, а саме цю тиху, послідовну присутність. Саме такі моменти найкраще характеризують його характер сьогодні.

Ключові інсайти

• Євген Літвінкович — приклад артиста, який обрав принципи замість комфортного повернення додому.
• Його кар’єра після 2014 року не закінчилася, а просто стала тихішою й більш внутрішньою.
• Підтримка України коштувала йому можливості бачитися з рідними в Білорусі.
• Голос і емоційність залишаються головною цінністю, яку глядачі пам’ятають уже понад десять років.
• Особисте життя він свідомо тримає в тіні, особливо під час війни.
• Нова музика можлива — артист сам говорить про роботу над матеріалом.

Історія Євгена Літвінковича — це історія людини, яка не зрадила собі. Від білоруських фестивалів до київських благодійних виступів він пройшов шлях, де талант поєднується з відповідальністю. Його голос досі лунає в пам’яті тих, хто бачив фінали талант-шоу, а позиція під час війни додає цій історії особливої глибини. У часи, коли багато хто шукає легких шляхів, він обрав складний, але чесний. І саме тому його ім’я продовжує звучати.