Дмитро Яремчук — український співак, народний артист, син легендарного Назарія Яремчука — пройшов непростий шлях у особистому житті. Його перша дружина Наталія Куніцина, донька тодішнього прем’єр-міністра Криму Сергія Куніцина, стала частиною яскравої, але короткої глави. Шлюб 2005 року в Криму, з розкішним вінчанням у Форосі та прийомом у ялтинській «Ореанді», виглядав як казка. Проте за кілька років усе змінилося. Сьогодні Дмитро відкрито говорить про той період як про «інше життя» і з теплом згадує справжнє кохання з другою дружиною Іриною, з якою виховує трьох синів.
Ця історія — не просто хроніка розлучення. Вона про тиск слави, ранні втрати, помилки молодості та силу, яка допомагає знайти гармонію. Родина Яремчуків уже десятиліттями дарує українцям пісні про кохання, батьківщину й стійкість. Особисті вибори Дмитра відображають ширшу картину: як артист з гучним прізвищем вчиться жити поза сценою, зберігати гідність і будувати справжню опору в близьких людях.
Дитинство під знаком музики та ранніх випробувань
Народжений 19 лютого 1976 року в закарпатському селі Пилипець, Дмитро з’явився на світ у сім’ї, де мелодія лунала постійно. Батько Назарій Яремчук і мати Олена Шевченко — солістка ВІА «Смерічка» — познайомилися на сходах Чернівецького музичного училища. Їхнє кохання було стрімким і глибоким: одружилися в Закарпатті, народили двох синів — Дмитра та Назарія — з різницею в рік. Шлюб тривав 15 років, аж до розлучення 1990-го. Мати переїхала до Києва, батько залишився в Чернівцях із синами.
Втрата батька 1995 року стала для 19-річного Дмитра справжнім ударом. Назарій Яремчук пішов від онкології. Дмитро тримав його руку в останні хвилини. Той період сформував характер: відповідальність, стриманість у словах і глибоке розуміння ціни кожної миті. Брати Яремчуки закінчили Чернівецьке музичне училище, а згодом — Національну музичну академію України. Разом вони створили дует «Брати Яремчуки», заснували фестиваль «Родина» на честь батька. Звання заслуженого артиста прийшло 2004-го, народного — 2017-го. Музика стала не просто професією, а способом говорити про те, що болить і що надихає.
Зустріч з Наталією: кохання на сцені й розкішне весілля в Криму
У 2004–2005 роках життя Дмитра вийшло на новий виток. Під час концерту для ветеранів-афганців, організованого батьком Наталії, молоді люди зустрілися. Вона вивчала юриспруденцію, мала сильний голос і чарівність. Їхнє знайомство переросло в роман, який тривав близько року. 28 січня 2005 року 28-річний Дмитро та 18–19-річна Наталія Куніцина одружилися.
Церемонія запам’яталася розмахом: розпис у Сімферопольському палаці щастя, вінчання в церкві Воскресіння Христового у Форосі, бенкет у найдорожчому ялтинському готелі «Ореанда». На столах — улюблене сало з часником Дмитра, морепродукти, шашлик, хачапурі. Подружжя отримало в подарунок квартиру в Ялті. Вони навіть зняли спільний кліп на пісню «Пісочні слова». Наталія того ж періоду отримала звання заслуженої артистки Криму. Здавалося, усе складається ідеально: два молоді, талановиті люди з впливових родин, музика, Крим, майбутнє.
Чому шлюб не витримав випробувань
Роки потому Дмитро в інтерв’ю OBOZ.UA чесно визнав: «Ніхто не застрахований від помилок, якихось неправильних кроків… Було кохання». Конкретних причин публічно він ніколи не розкривав — і це гідно. Шлюб розпався до 2010 року. Наталія пізніше вийшла заміж удруге, але й той союз виявився нетривалим. Сьогодні Дмитро підкреслює: з першою дружиною вони не спілкуються і не бачилися з дня розлучення. Той етап він сприймає як «інше життя», ніби не про нього самого.
У цьому є глибока людська правда. Молодість, гучне прізвище, політичний контекст Криму початку 2000-х, тиск публічності — усе це могло зіграти свою роль. Дмитро не переносить тінь на колишню, не влаштовує публічних розборів. Натомість фокусує увагу на тому, що врятувало й наповнило його зараз.
Нове кохання: зустріч у поїзді та весілля, яке об’єднало братів
2010 рік став поворотним. Дмитро познайомився з Іриною — дівчиною з білоруським корінням, яка мала родичів і в Росії. Вони вже трохи знали одне одного в спільних компаніях, але справжня іскра спалахнула в купе поїзда, що прямував до Одеси. Легке спілкування, розмови про життя, про батька… На зворотному шляху вирішили їхати разом. Згодом почалися зустрічі.
18 квітня 2010 року брати Яремчуки зіграли весілля в один день — скромно, у колі найближчих. Дмитро та Ірина полетіли в медовий місяць до Азії. З того часу їхній союз тільки міцнішає. Ірина — юристка за освітою, опора, яка тримає дім, коли чоловік у гастролях чи на благодійних концертах. Дмитро зізнається: коли закриває очі, бачить саме її. Коли від’їжджає — сильно тягне додому. «Оце кохання і є моє життя».
Сім’я сьогодні: троє синів, взаємна підтримка та цінності
У Дмитра та Ірини троє синів — Назарчик, Дмитрик та Андрійко. Брат Назарій теж має трьох дітей. Брати хрестять дітей одне одного, підтримують у всьому. Діти займаються музикою, спортом, іноземними мовами — батько дбає, щоб вони росли гармонійно, без надмірного тиску слави. Родина Яремчуків активно допомагає ЗСУ: дає благодійні концерти, збирає кошти.
Стосунки з зведеною сестрою Марією Яремчук (донькою батька від другого шлюбу) залишаються віддаленими — це просто життя, без публічних конфліктів. Мати Олена Шевченко живе в Києві, не виїжджала навіть під час повномасштабного вторгнення. Вона зберегла сильний голос, але свого часу повністю віддавала себе чоловікові-зірці. Дмитро з братом вважають розлучення батьків помилкою, яка, можливо, вплинула на долю батька.
Цікаві факти про Дмитра Яремчука та його родинний шлях
- Дмитро народився в селі Пилипець на Закарпатті під час гастролей батьків — саме там жила родина матері.
- На весіллі 2005 року головною «родзинкою» меню стало сало з часником — улюблена страва нареченого.
- Брати Яремчуки відсвяткували весілля з дружинами в один день — 18 квітня 2010 року — і досі залишаються найближчими друзями та хрещеними один одного.
- Дмитро досі зберігає в пам’яті останні слова батька, але ніколи їх не розголошував — це його особиста святиня.
- Сім’я зараз налічує шестеро онуків Назарія Яремчука-старшого від синів Дмитра та Назарія.
- Попри гучне прізвище, Дмитро уникає скандалів і публічних розборів особистого життя — це рідкісна якість у шоу-бізнесі.
- Ірина має родичів у Білорусі та Росії; деякі з них після розмов з нею змінили погляди на війну.
Ці деталі малюють портрет людини, яка вміє зберігати гідність, цінувати тишу родини й нести далі музичну спадщину, не зраджуючи себе.
Сьогодні Дмитро Яремчук — це не лише голос, який співає «Червону руту» чи нові пісні. Це чоловік, який пройшов через ранню втрату, помилки молодості, тиск публічності й знайшов головне — тихе, міцне щастя поруч із коханою людиною та дітьми. Його перша дружина Наталія Куніцина залишилася сторінкою минулого, яку він не перечитує з образою. Натомість кожна нова пісня, кожен концерт для захисників і кожна мить удома — це продовження тієї самої мелодії, яку колись започаткували його батьки. Родина Яремчуків продовжує жити й творити, нагадуючи: справжня сила — у любові, пам’яті та вмінні рухатися вперед.
