Сергій Притула — це людина, яка зуміла перетворити свою телевізійну популярність на найпотужніший інструмент громадянської солідарності в новітній історії України. Його шлях від маленького Збаража до створення одного з найвпливовіших благодійних фондів демонструє, як звичайний комік може стати символом довіри й ефективності в часи найбільших випробувань. Фонд Притули не просто збирає кошти — він став живим доказом того, що об’єднані люди здатні забезпечити армію технікою швидше й ефективніше за бюрократичні механізми.
Війна прискорила трансформацію Притули з розважального ведучого в національного волонтера, чия діяльність охоплює сотні мільйонів гривень на дрони, бронетехніку та розвідувальні системи. Сім’я з чотирьох дітей залишається для нього головним якорем, а гумор — інструментом, що досі допомагає тримати тон розмови навіть у найважчих темах. Його історія — це не тільки про цифри зібраних коштів, а про те, як одна особистість може стати каталізатором масової дії.
Дитинство та формування характеру в Збаражі
Народився Сергій Дмитрович Притула 22 червня 1981 року в Збаражі на Тернопільщині. Місто з багатою історією та сильними традиціями стало першим полем, де хлопець навчився наполегливості. Уже в шкільні роки він демонстрував неабиякі здібності: 1997-го посів друге місце на захисті наукових робіт у Малій академії наук України, а школу закінчив із золотою медаллю. Шахи, активне громадське життя та перші спроби організаційної роботи — усе це формувало характер майбутнього лідера.
Батьки виховували сина в дусі відповідальності та працьовитості. Жорстке, але справедливе ставлення батька навчило Притулу цінувати дисципліну, а материнська турбота — емпатію. У підліткові роки він уже організовував шкільні заходи, грав у КВК і мріяв про велику сцену. Ці ранні досвіди пізніше допомогли йому легко знаходити спільну мову з найрізноманітнішими людьми — від солдатів на фронті до мільйонів глядачів.
Освіта, радіо та перші кроки в медіа
Після школи Притула вступив до Тернопільської академії народного господарства (нині Західноукраїнський національний університет). Паралельно навчався в Українському католицькому університеті. 1998 року він уже вів ефір на «Радіо Тернопіль 106.1 FM» під псевдонімом «Сірий» — цей образ став першим публічним втіленням його іронічного стилю.
Роки в університеті принесли не лише знання, а й лідерський досвід: Притула очолював студентський страйк, відновлював роботу студентських організацій і організовував концерти. Коротке навчання в Лондоні 2000–2001 років, робота будівельником та офіціантом загартували характер. Повернувшись, він з новою енергією кинувся в медіа. 2004-го пройшов кастинг на «Інтері», а 2005-го переїхав до Києва — місто, яке стало його другою домівкою.
Злет на телебаченні: від Comedy Club до культових шоу
На «Новому каналі» Притула розкрився повністю. Разом з Олександром Педаном та Ольгою Фреймут він вів ранковий ефір «Підйом», який став феноменом українського телебачення. 2008–2010 роки — період створення «Файної Юкрайни», скетч-шоу, що встановило рекорд пострадянського простору за кількістю випусків. Потім з’явилося «Вар’яти-шоу» — перше повністю україномовне гумористичне шоу без цензури та російської лексики.
«Хто зверху?», національний відбір на Євробачення, авторські проєкти — Притула був усюди. Його іронічний, теплий і водночас гострий стиль подобався мільйонам. Гумор став не просто професією, а способом комунікації, який пізніше допоміг йому переконувати людей відкривати гаманці на потреби армії. 2020 року він свідомо відійшов від активної телевізійної кар’єри, щоб повністю присвятити себе волонтерству.
Особисте життя: два шлюби, четверо дітей і головна опора
2007 року Сергій одружився з Юлією Андрійчук. У шлюбі народився син Дмитро (2008). 2013-го пара розлучилася. 2015-го Притула одружився вдруге — з Катериною Сопельник з Донецька. У цьому шлюбі з’явилися доньки Соломія (2017) та Стефанія (2021), а 1 серпня 2025 року народився син Марко.
Сьогодні Притула — батько чотирьох дітей. Родина стала для нього не лише джерелом сили, а й нагадуванням, заради кого варто продовжувати боротьбу. Дружина Катерина підтримує в найважчі моменти, а діти ростуть у атмосфері, де допомога іншим — норма. Публічні фото з родиною на Великдень чи прогулянках у парку показують: навіть у 2026 році, попри шалену зайнятість, Сергій знаходить час бути татом.
2014 рік: пробудження волонтера
З початком російсько-української війни 2014 року Притула не міг залишатися осторонь. Щотижня в холі «Нового каналу» він організовував збір речей, ліків та техніки для бійців АТО. Перші автомобілі, тепловізори, рації — усе це з’являлося завдяки його особистим контактам та довірі глядачів. До 2020 року він передав армії близько 40 мільйонів гривень власних зібраних коштів.
Цей період став переломним. Гуморист, звиклий до оплесків, побачив реальну ціну війни. Саме тоді сформувалася його філософія: популярність — це не привілей, а інструмент відповідальності. Багато хто з колег по цеху підтримав ініціативу, і це дало поштовх до створення системної структури.
Створення Фонду Сергія Притули та трансформація місії
Благодійний фонд Сергія Притули офіційно зареєстрували в липні 2020 року. Спочатку він займався переважно немілітарними проєктами — допомогою лікарням, реабілітаційним центрам. Але 24 лютого 2022 року все змінилося. Притула відкрив волонтерський штаб у Києві, куди звозили допомогу з усієї країни. За перші три місяці війни фонд зібрав 700 мільйонів гривень.
Сьогодні фонд спеціалізується на закупівлі та постачанні автомобілів, безпілотників, тепловізорів, рацій, бронетехніки та медикаментів. Директор — Андрій Шувалов, команда налічує десятки фахівців. Прозорість звітності та швидкість реакції зробили фонд одним із найдовіреніших в Україні. Згідно з відкритою звітністю фонду, загальна сума зібраних коштів перевищила 8,4 мільярда гривень станом на початок 2025 року.
Легендарні кампанії: «Народний Байрактар», Spartan та інші
22 червня 2022 року, у день народження Притули, стартувала кампанія «Народний Байрактар». Мета — 500 мільйонів гривень на три турецькі ударні дрони Bayraktar TB2. За три дні зібрали понад 600 мільйонів. Компанія Baykar Makina передала три дрони безкоштовно, а кошти спрямували на інші потреби, зокрема на супутникову розвідку ICEYE.
Інша знакова кампанія — аукціон картини Марії Примаченко, що дозволив купити 125 мікроавтобусів Volkswagen T5. У листопаді 2022 року за півтори доби зібрали 236 мільйонів на 50 бронетранспортерів Spartan, а в результаті отримали 101 одиницю різної британської бронетехніки. Кожна така акція не просто давала техніку — вона об’єднувала мільйони людей навколо спільної мети.
| Кампанія | Дата | Результат |
|---|---|---|
| «Народний Байрактар» | Червень 2022 | Понад 600 млн грн, 3 Bayraktar TB2 + супутник ICEYE |
| Аукціон картини Примаченко | Травень 2022 | 125 мікроавтобусів Volkswagen T5 |
| Збір на Spartan | Листопад 2022 | 101 одиниця бронетехніки різних моделей |
| Ранні збори 2022 | Лютий–травень 2022 | 700 млн грн на потреби оборони Києва та країни |
Дані узагальнено з публічних звітів фонду та відкритих джерел.
Політичні амбіції та громадянська позиція
2019 року Притула приєднався до партії «Голос», балотувався до Верховної Ради та 2020-го — на посаду мера Києва. 2021-го вийшов з партії через розбіжності в принципах. Планував створити власну політичну силу, але повномасштабна війна перекреслила ці плани. Сьогодні він уникає партійної політики, натомість зосереджується на конкретній допомозі армії та громаді.
Його громадянська позиція чітка: Україна не торгує суверенітетом і територіями. У 2026 році Притула неодноразово заявляв, що не очікує завершення війни цього року, і наголошував на необхідності посилення власного оборонного виробництва, зокрема експорту дронів. Зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у 2026 році стосувалися саме цих питань — закупівель для ЗСУ та підтримки молодіжних організацій.
Сьогодення: фонд у 2025–2026 роках, міжнародна підтримка та погляди на майбутнє
Фонд продовжує працювати на повну потужність. У 2025 році партнери, зокрема мережа WOG, зібрали мільйони гривень на пальне для гуманітарних місій. Міжнародні тури спільно зі Світовим конгресом українців у Північній Америці дозволили залучити додаткові десятки мільйонів на дрони-перехоплювачі та засоби зв’язку. Подкаст «Гуртом та вщент» з Антоном Тимошенком не лише інформує, а й збирає кошти через інтеграції.
Притула залишається активним у соціальних мережах, де щиро дякує команді, донорам і родині. Він не приховує втоми, але й не зупиняється. У його словах — віра в те, що Україна вистоїть завдяки людям, які не чекають, поки хтось інший зробить роботу. Фонд став прикладом того, як довіра перетворюється на конкретні дрони над полем бою та броню на передовій.
Цікаві факти про Сергія Притулу
- Науковий старт: У 1997 році 16-річний Сергій посів друге місце в Малій академії наук України — це був його перший серйозний публічний успіх ще до телебачення.
- Радіо-дебют: Псевдонім «Сірий» з’явився на тернопільському радіо і став візитівкою його іронічного стилю на довгі роки.
- Відмова від інвалідності: Після серйозної травми ока Притула відмовився оформлювати інвалідність, вважаючи, що це не повинно визначати його життя.
- Чотири дитини: Старший син Дмитро (2008) від першого шлюбу, доньки Соломія (2017) та Стефанія (2021), син Марко (2025) — родина залишається головним джерелом мотивації.
- Рекордна швидкість: Кампанія «Народний Байрактар» зібрала понад 600 млн грн за три дні — один з найшвидших волонтерських зборів в історії України.
- Міжнародний вимір: 2024 року в США відкрили Prytula Foundation U.S.A., яка допомагає не лише військовим, а й цивільним у прифронтових районах.
- Гумор як зброя: Навіть у 2026 році Притула використовує іронію та прямоту в подкастах і дописах, щоб тримати суспільство в тонусі й не давати втомі взяти верх.
Найважливіше, що зробив Притула за ці роки, — не конкретні дрони чи бронетранспортери. Найважливіше — він довів мільйонам українців, що їхня допомога реально рятує життя і змінює хід війни.
Коли в 2022-му країна стояла на межі, саме такі люди, як Сергій Притула, стали тим містком між тилом і фронтом, без якого перемога була б значно далі.
Фонд Сергія Притули продовжує працювати щодня. Кожна гривня, переказана на його рахунки, перетворюється на конкретну техніку для ЗСУ. Історія цієї людини — живий доказ того, що в Україні є сили, здатні об’єднати суспільство навколо найвищої мети — захисту власної держави. Розмова про таких людей не закінчується на останньому реченні. Вона триває в кожному новому дроні над полем бою та в кожному «дякую» від бійця, який отримав необхідне саме вчасно.
